Рубрики
... |
Тетяна Хвиль 15:05 24.10.2013 Біляші, як вони єЯ вже виставляла на сторінці здорову альтернативу нездоровим чебурекам, а тепер мене перекосило в зовсім іншу сторону. Справа в тім, що знайшла рецепт беляшів, які продавалися в радянських «пиріжкових» (це я знову ношуся зі своєю книжкою радянських рецептів), ті самі –– «мокре» тісто, тоненька, засмажена скоринка. Вирішила, зробити, але забула, що зазвичай все роблю на півпорції (видно в моїй крайній верхній точці щось замкнуло в очікуванні дива, точніше біляшиків). Отож, 7 г сухих дріжджів (40 г свіжих, у мене не було), 39 г цукру (саме так, не дивуйтесь всі радянські рецепти ретельно вивірялися на різні пропорції, і брали найкращий результат, а тому придбайте електронну вагу, так буде зручніше), розчинити в 332 г води (бачите, вагу треба мати), додати 605 г борошна, 10 г солі, 20 г розтопленого маргарину або олії (я брала олію), замішуємо тісто, воно вийде трохи липке, не бійтеся і муки не досипайте. По рецепту тісто залишаємо на 3-4 год., але я уявила, що все зробиться і пожариться на вечір, а ця смакота дуже важка, калорій море, тому залишила тісто на ніч і нічого йому не бракувало (хіба що місця, бо мій великий розум скерував взяти трохи замалу миску). А зранку з тіста наліпила маленьких кульок, накрила рушником для розстоювання, тим часом зробила звичайнісінький фарш ( 500 г), єдиною умовою є додавання 50 мл холодної води для більшої соковитості, а ще я присіла на сичуанський перець, який ну прямо створений для м»яса і м’ясопродуктів. А далі ліпимо біляші повністю закриті (ті що робляться з діркою не можуть носити горду назву «біляш») і смажимо в олії, олії беремо так щоб наші витвори плавали ( не сильно). Після обсмажування, я викладаю на паперовий рушничок, а тоді на решітку, встелену пергаментом, і ставлю в духовку на 5-7 хв. У мене вийшло 18 штук великих біляшів ( я одним наїлася від пуза). Це справді дуже смачно,і дуже-дуже-дуже ситно. Готувати легко!!! Сичуаньський перець по суті зовсім не перець. Ця пряність має тонкий, але сильний цитрусовий аромат з нотками лимона і теплими деревними тонами. Деякі різновиди сичуаньского перцю мають анісовий аромат. Смак сичуаньского перцю гостроватий, що викликає легке оніміння в роті. Сичуаньський перець - дуже популярна спеція в кухнях Китаю, Тибету, Японії, Індії. Їм приправляють страви з риби і морепродуктів, з птиці, свинини, яловичини, кондитерські вироби. Аромат сичуаньского перцю дуже оригінальний, і деякі пошановувачі цієї пряності воліють не змішувати його аромат з іншими спеціями. Однак він добре гармонує з багатьма прянощами і травами. Часто його поєднують з цибулею, бадьяном і імбиром. У тибетській кухня люблять композицію прянощів, складену з сичуаньского перцю, цибулі, часнику та імбиру. Входить сичуаньський перець в класичну китайську приправу «усянмянь » - суміш п'яти спецій, що складається з бад'яну, фенхелю, гвоздики, касії і сичуаньского перцю. Сичуаньський перець володіє вітрогінними і спазмолітичні властивості, очищає організм і покращує травлення. Діє він також як анестетик, викликаючи оніміння порожнини рота. У великих кількостях - подразнює шлунок.
Тетяна Хвиль, Р-Р Переглядів: 883
|
Відповідно до статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію pika.rv.ua охороняється чинним законодавством України. Будь-яке копіювання, в т.ч. окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук чи будь-яке інше поширення інформації pika.rv.ua, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з нашого боку. Під час цитування інформації посилання на pika.rv.ua обов'язкове. |