Люди з обмеженими можливостями, але з необмеженим бажанням жити

Але є руки, є ноги, є розум. І є п’ята точка, яка, чомусь дуже ефективно діє на той мозок і не хоче піднімати людину з дивану. Такі люди ліниві, такі люди слабкі, такі люди не можуть відчути життя на повну. І ще в таких людей є страх перед «іншими» – не такими, як ВОНИ. Перед «ненормальними», перед «скривдженими долею». Перед людьми з обмеженими можливостями. Перед людьми з інвалідністю.

Парадокс, та люди, які мають комфортні умови, мало чого отримують від життя, бо…бо їх все влаштовує: нормальна робота, нормальна погода, нормальне кіно. Хоч, звичайно, і «жити дорого» ... Але поговорили, побідкались і живуть собі далі. Від зарплати до зарплати. «Погана влада, погана країна, погані умови, погана зарплата». А що персонально ТИ для такого «хорошого» життя зробив? А-а-а…народився..?

Так, є в нашому суспільстві і люди з обмеженими можливостями, яким насправді важко жити у такому світі, адже кожен із них має травму – каліцтво, захворювання чи поранення… Однак, я переконана, що здебільшого жага до життя у них не менша, ніж в будь-якої пересічної людини.

Звичайно, є в нашому місті організації і сліпих, і німих, і візочників… Але ж самі вони, на жаль, не можуть себе повністю забезпечувати.

Однією із таких організації є Рівненський «Інваспорт».

«Ми є регіональним центром, – розповідає начальник «Інваспорту» Віктор Кучер, – однак, і з міською радою співпрацюємо дуже тісно. Зокрема, у залученні спортивних баз, які знаходяться на території міста, для занять людей з особливими потребами безкоштовно.

Міський голова реагує на мої пропозиції. Я особисто звертаюся з листами про надання допомоги тому чи іншому інваліду, навіть щодо установки пандуса чи підйомника. А від обласної ради йде стовідсоткове фінансування, затримки немає. Нині готуємо до параолімпійських ігор своїх спортсменів.

Я пропрацював 23 роки в цій галузі. Так, не все ще гладко. Але найважливішим питанням є подолання бар'єрності: не скрізь інвалід, особливо візочник, може проїхати. Пандуси, навіть якщо вони є приватними, наприклад, у приватних магазинах чи аптеках, не відповідають нормам. Навіть у наших підземних переходах молоді мами з візочками не можуть нормально спуститися, а що вже казати про людей з обмеженими можливостями? У нашому місті тільки один звуковий перехід – навпроти ТЦ «Злата Плаза». А як же ходити людям незрячим? У минулому році в нас намалювали жовті лінії для людей з вадами зору, та всі ті лінії повідпадали. Хтось проект затвердив, фарбу браковану запустив, гроші забрав, а ліній зараз немає...

Якщо вдома, умовно, два інваліди (а досить часто буває саме так: молодий хлопець-інвалід живе з такою ж молодою дівчиною-інвалідом, бо в нашому суспільстві ніхто не вийде заміж за інваліда) і в них мінімальна пенсія приблизно 1 500 гривень, то за 3 000 гривень двоє молодих людей не проживуть, розумієте?».

Про проблеми інвалідів поділилася зі мною голова обласної організації «Обличчям до істини» Тетяна Войтович:

«Я часто кажу: ніхто не знає, на кого випаде завтра ноша інвалідності. Бо, дійсно, ніхто не знає, хто завтра осліпне, перестане чути. Але долю потрібно сприймати такою, якою вона є.

Я бачила, що всім зразу опікуватися не можна, тож запропонувала створити комітет з питань інвалідів у громадській раді при Рівненській ОДА. І він вже існує з грудня 2015 року. Всі питання, які порушуються в звичайних структурах, порушуються і в колах інвалідів. Яку сферу не взяти, то по широкій дорозі йде загальний потік людей, а по стежці вже йдуть інваліди. Їм важче, вони пробиваються з чиєюсь допомогою, але вони йдуть.

Наша організація допомагає інвалідам у пошуках роботи. Але в нас ще недосконале чинне законодавство. Ось такий приклад: прожитковий мінімум зараз 1 400 гривень, а для непрацездатної особи менше на 200 гривень. Інваліда прирівняли до пенсіонера. Здоровий пенсіонер – це 55-60 років, він вже не працює, але він може мати дачну ділянку, підробляти на ринку чи ще десь. А інвалід – людина в 30-40 років – одержує менше тільки за те, що він хворий. А йому ж хоче і вчитися, і гарно вдягатися, і фарбуватися як усі. Такий простий приклад – взуття для інвалідів. Дівчина мені дзвонить і просить щось зробити, бо ніде не може купити взуття. Тим часом, взуття для хворих людей у нас виготовляють, але воно на гумовій підошві. Якщо його взує бабуся в 70 років, то для неї воно ще може бути, хоча і з натяжкою. А для дівчини? Вона ж хоче мати взуття таке, як і інші сучасні дівчата. Отож їде в Полтаву чи в Ромни і замовляє бажане. А в нас чому не можна виготовляти такого?

У нас є ряд проектів і міський голова Володимир Хомко їх підтримує. Отож живемо надією на краще.

На жаль, у нашому законодавстві чимало непорозумінь стосовно інвалідів. Бо закони пишуть, як правило, люди здорові, які не знають інвалідських реалій.

Так, інвалідові для отримання пенсії потрібно від десяти до п’ятнадцяти років стажу. А якщо вже інваліда й беруть працювати, то, як правило, на половину, а то й на чверть ставки. Та й саму роботу важко знайти. А коли якась робота знаходиться, то інвалід має працювати по півставки вже не п'ятнадцять, а тридцять років. А як на четвертину – то цілих шістдесят років. Бо ж стаж складається із цих половинок та четвертин.

А ще абсурд: люди, які мають інвалідність, повинні проходити лікування на встановлення цієї інвалідності. Пенсія в них складає 940-1170 гривень, а лікування, яке їм потрібно проходити кожного року, коштує чотири-п’ять тисяч гривень. Де людина візьме такі гроші? А якщо вона не пройде цього лікування, то і групу інвалідності їй теж не дають. І тоді залишається без роботи і без групи...

От сліпа людина нічого не бачить, але живе. Я, наприклад, і прасую, і пишу, і за комп’ютером працюю – всьому навчилася. Хоч іноді й соромно про це казати – подумають, що хвалюся».

Задумуєшся: на що хворіє наше суспільство?

P.s.: Дякую Media Development Foundation за поштовх для написання статті.

Олександра НАГОРНА

Переглядів: 616

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст:

На Рівненщині з початку року вже зафіксовано 929 випадків загорянь у природних екосистемах (26) Такі пожежі завдають значної шкоди довкіллю, становлять загрозу для життя та здоров’я людей, тварин, а також можуть спричинити матеріальні... На Рокитнівщині внаслідок ДТП травмувався малолітній керманич мопеду (23) Обидва двоколісні не були зареєстровані в установленому законодавством порядку, а їх керманичі не мали посвідчення водія відповідної категорії та були без... РІВНЕНСЬКІ АУДИТОРИ РОЗПОЧАЛИ РЕВІЗІЮ В ОБЛАСНОМУ ЦЕНТРІ КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ (28) ... УДАР запропонував законопроєкт, який захищає демократію на рівні місцевого самоврядування (31) «УДАР Віталія Кличка» пропонує внести зміни до законодавства, які б забезпечили безперешкодне функціонування органів місцевого самоврядування після закінчення 5-річного терміну їхніх повноважень.... На липневий курс "Школа відповідального батьківства" запрошують в перинатальному центрі (38) Цей безкоштовний освітній курс для майбутніх батьків, стартує вже цієї середи, 2 липня в Обласному перинатальному центрі. Тут запрошують усіх, хто готується до народження дитини, долучитися до... У Рівненському районі малолітній раптово вибіг на дорогу та потрапив під колеса авто (35) Правоохоронці Рівненщини вкотре наголошують батькам пильнувати за дітьми та нагадувати їм про дотримання... У Вараському районі внаслідок ДТП тяжко травмувався неповнолітній мотоцикліст (58) Автопригода сталася вчора, 26 червня, близько 20 години поблизу селища Володимирець.... Ліниві вареники в білому шоколаді (34) ...