На Рівненщині забудовники розрили давньоруське городище. Багата археологічними артефактами територія навколо Хрінницького водосховища на очах перетворюється в масив фешенебельних дач. Місцеві депутати й археологи б’ють на сполох, а влада й правоохоронці стверджують, що порушень немає.

За словами сільського голови, закон на боці приватного власника. Однак депутат сільради Юрій Данилюк зауважує, що нові власники розпочали будівництво без попередніх археологічних розкопок, як це належить робити на історичних територіях, і...розрили частину валу давнього городища.

На місце будови прибули археологи, склали акт, викликали правоохоронців. За місяць, після проведеної перевірки, надійшов висновок Млинівської міжрайонної прокуратури про те, що «підстави для вжиття заходів прокурорського реагування до посадових осіб Боремельської сільради відсутні».

З початку липня відомий український вчений-археолог Денис Козак ось уже 21-й рік поспіль очолив експедицію на Хрінницьке водосховище, розлите на берегах Стиру у Демидівському районі Рівненщини. Разом з рівненськими та волинськими колегами і студентами вчений щороку натрапляє на унікальні знахідки. Каже – якби його воля – цю територію зарахував би до національних пам’яток. Тим часом Демидівський район – територія парадоксів. Земля тут буквально нашпигована тими пам’ятками археології й історії, але цього часто не помічають місцеві чиновники.

Денис Козак запевняє: на території України досі лишається більше археологічних пам’яток, ніж у Європі в цілому, однак їх активно знищують.

«Лише тут, довкола Хрінницького водоймища усі землі – пам’ятка археології. Ми, археологи, домоглися рішення обласної ради у 2003 році про визнання цих земель землями історико-культурного призначення».

На таких землях забороняються будь-яке будівництво та сільгоспроботи, відводи землі, оренда приватної власності. Незважаючи на це, біля Хрінницького водоймища височіє чимало приватних дач.

Нинішній голова Боремельської сільради Микола Нагорнюк, котрий головує тут упродовж кількох десятків років, запевняє,що офіційно Боремельські кручі не є культурною спадщиною. «Про те, що вони є землями історико-культурного призначення, я знаю від Козака», – додає посадовець, натякаючи на неофіційність цієї інформації.

Директор Рівненської філії охоронної археологічної служби України Богдан Прищепа на основі сучасних досліджень робить висновок, що люди почали заселяти ці землі 5 тисяч років тому. Наступний культурний шар стосується пізньоримського часу – такі висновки дозволяють зробити знахідки 2010 року.

«Там було велике слов'янське поселення, очевидно, фортеця існувала в 10-13 столітті (у часи Київської Русі). А потім уже був у Литовсько-польський період замок, і вже остання будівля – палац Чацьких, який існував до 1831 року, потім його зруйнували. Тобто, це така комплексна археологічна пам’ятка. Коли там проводити дослідження, то можна натрапити на матеріали різних періодів, починаючи від первісної доби і майже до сучасності, до 19 століття», – розповідає археолог.

Ще 15 років тому Рівненська обласна рада ухвалила перелік пам’яток охоронної спадщини області. Та план охоронної зони, систематично губиться у чиновницьких кабінетах. Як і вищезгадана постанова Рівненської обласної ради. Всі землі по периметру Хрінницького водоймища оголошені пам’ятками археології, землями історико-культурного призначення, де заборонене будь-яке будівництво.

Щоправда,межі цієї пам’ятки, як і решти пам’яток навколо водосховища, досі не визначені – на це бракує коштів. Адже визначення меж однієї пам’ятки становить десь до 15 тисяч. У Рівненській області таких пам’яток, які стоять лише на обліку – 1078. Можливо, справу вирішили б меценатські гроші?

Буде збережена археологічна пам'ятка, чи її знищать невігласи, що дбають лише про власний комфорт? Запитання поки що залишається без відповіді.