Рубрики
... |
14:22 18.06.2013 Дільничний з Рівненщини - четвертий у рейтингу кращих у своїй професії в УкраїніНезмінні риси, що завжди супроводжують старшого дільничного інспектора млинівської міліції Володимира Ковальчука, - енергійність, розсудливість та неупередженість. Його знайомство із правоохоронною структурою розпочалося ще на початку 2000-х років, коли він разом із міліціонерами ніс службу з охорони громадського порядку у районі, перебуваючи того часу у складі муніципальної міліції при Млинівській селищній раді. – Уже в райвідділку навесні 2004 року я приступив до роботи на посаді помічника дільничного, а згодом закінчивши школу міліції, отримав нагрудний знак шерифа, власну територію обслуговування та десятки тих, кому дійсно потрібна була рука допомоги, - ділиться спогадами Володимир. – А далі нестримно побігли робочі будні, завдяки яким день за днем ставав досвідченішим у спілкуванні з громадянами. Мені добре запам’ятався випадок, який і тоді, майже два роки назад, і зараз змушує посміхнутись. На заводі в одному із сіл, що я обслуговую, фіксували часті крадіжки виробів з металу. Аби вирахувати невгамовних злодіїв, ми спільно із двома дільничними влаштували засідку на цьому підприємстві. Події розгортались напередодні великодніх свят, і нам було точно відомо, що крадений метал хочуть продати в суботу перед Пасхою. Узгодивши свої дії, ми розпочали очікування, що за кілька годин принесли результат. Вірніше, принесли тріо «металолюбителів». Тієї ночі ми стали для них не лише несподіванкою, а й крахом усіх їхніх планів. Хлопці спробували втекти, а тому їх доставили до райвідділу. Після засідки, я, будучи одягненим у цивільне, залишився із підозрюваними. Доки ми спілкувались, у кабінет зайшов чоловік із того села, де відбувались описані нічні події. Він знав, що я його дільничний, і, побачивши мене разом із крадіями, напевно вирішив, що ми всі спільники. Про його здогадки через деякий час після «пасхальної засідки» я почув від селян, буцімто дільничний - злодій. Про службу в органах внутрішніх справ можна довго говорити, згадувати, сперечатись, проте їй я віддаю лише частину себе. Інша, значно більша в розрізі духовності, належить моїй сім’ї, а саме донечці. Я переконаний, що без однієї з цих сторін, моя медаль і не існувала б. P.S.: Про свої здобутки у службі Володимир розповідає неохоче: доводити «своє Я» на словах не його життєвий принцип. Те, що він відмінний приклад не лише для молодих співробітників, а й досвідчених колег, цьогоріч в черговий раз підтвердилось першістю у конкурсі на визначення кращого «шерифа» Рівненщини. За результатами аналогічних змагань у столиці він зайняв четверту позицію. Бажаємо нашому дільничному нових висот, натхнення й успіхів у праці. Олеся БОНДАРЕЦЬ, Млинівський РВ Переглядів: 423
|
Відповідно до статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію pika.rv.ua охороняється чинним законодавством України. Будь-яке копіювання, в т.ч. окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук чи будь-яке інше поширення інформації pika.rv.ua, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з нашого боку. Під час цитування інформації посилання на pika.rv.ua обов'язкове. |